Тьодзюн Міягі 

(яп. 宮城 長順, 25 квітня 1888 — 8 жовтня 1953

Тьодзюн Міягі народився в забезпеченій аристократичній сім'ї в районі Хіга-Маті міста Наха і від природи був міцним хлопчиком, та відрізнявся жвавим темпераментом.

Справжнє окінавське ім'я майстра було «Міягусуку», а ім'я Міягі - його японізований варіант. Це ім'я Тьодзюн прийняв після того, як в 1928 році переїхав до Японії .

В 1899 році, у віці одинадцяти років  мати віддала хлопчика до майстра туди-дзюцу [невідомий термін] Рюко Арагаки (іноді вказується вік 9 років ). За твердженням Морі Хігаонни, голови Міжнародної Федерації Окінавського Годзю-рю карате-до, в доджо  Аракакі  Міягі  займався зміцненням свого тіла і працював з маківарою, чісі, нігірі-гамі та іншими тренажерами.

В 14 років Аракакі запропонував Канрре Хігаонні, з яким був в дружніх відносинах, взяти Миягі у учні, що було для останнього великою честю.

Ставши учнем Хігаонни, Міягі перший час займався лише роботами по господарству - такі були перші випробовування для учнів Хігаони.

Тренування в доджо Хігаонни були жорсткими і Міягі втомлювався так, що часом не міг піднятися по сходах на другий поверх, де знаходилася його кімната, і ночував у коридорі на підлозі...

В 1904 році Міягі разом з Хігаонною пішов у Китай, де потрапив у ту саму школу, де раніше навчався сам Хігаонна. В друге  Міягі поїхав до Китаю в 1915 році і пробув там до 1917 року, а після повернення на Окінаву став інструктором в поліцейському тренувальному центрі та в міській комерційній школі.

В 1926 році Міягі створив «Окінава карате дзюцу кэнку кай» - «Асоціація окінайського мистецтва каратэ». В якості керівника Асоціації в 1928 році Тюдзюн Міягі був запрошений в Японію засновником клубу карате в університеті  Ріцумекікан Гогеном Ямагуті. В Японії Міягі став викладати карате в імператорському університеті в Кіото, потім в Кансайському університеті, а пізніше - в університеті Ріцумекін. Саме тоді Міягі реформував бойове мистецтво, якому він навчав Хігаонну і назвав його «каратэ Годзю-рю». Сам Ямагуті став учнем Міягі, а потім і послідовником школи Годзю-рю в Японії.

В 1934 році Міягі став постійним представником Окінави в «Дай Ніппон Бутокукай». Завдяки його діяльності карате було офіційно визнано одним з видів бойових мистецтв Японії. В січні 1936 року в своїй лекції «Роздуми про каратэ-до» Міягі сказав: "Часи закритого навчання техніки карате минули, наступив час політики відкритих дверей. Майбутнє карате представляється досить багатообіцяючим. Я впевнений у тому, що треба відмовитися від політики секретності навколо карате на Окінаві, і ми повинні відкрити це мистецтво для всього світу ». У тому ж році Міністерством освіти Японії Міягі був відзначений медаллю «За видатні досягнення в бойових мистецтвах», а в 1937 році йому - перший з окінавських майстрів - отримав ступінь «Кіосі» (наставник) від «Дай Ніппон Бутокукай».

Вступ у 1936 році майстрів з Рюкю всеяпонською федерацією військових мистецтв позначив нову стадію розвитку карате - як вид спорту та методу вдосконалення особистості. В цей час напрямки, представлені різними майстрами, отримали свої назви. Міягі назвали свій стиль «Годзю-рю» - «Школа твердого і м'ягкого», тому що любив приводити вислів, записаних в одному з китайських книг: «Хоа ва рокузю тондосу» («спосіб вдиху і видоху є м'який і твердий») 

Тьодзюн Міягі помер 8 жовтня 1953 року після другого інфаркту. Помираючи, він сказав дружині: «Я хотів прожити довше і довести, що ті, хто займаються Наха-те, можуть жити не менш привердженців Сюрі-те». Він подав себе прикладом спростувати думку про те, що каратисти, практикуючі Годзю-рю, псують свою здоров'я.

матеріал з Вікіпедії